Великдень іде - свято в душі несе

Завідувачка Летичівської сільської бібліотеки Валентина Рябець провела майстер-клас (вчимося красити крашанки так , як їх красили у нашому селі наші бабуні)  для учнів молодших класів та вихованців дитячого садочка «Малятко».

Незабаром всі християни святкуватимуть Великдень. Цей день особливий для всіх, принаймні тому, що родина нарешті може зібратися і почастуватися за святковим столом. Не варто також забувати, що це одне з найрадісніших свят, адже символізує початок нового життя. Але чи все ви, але чи всі ви, дорогі діти,  знаєте про традиції  та звичаї святкування Великодня? Великдень —   це свято ще називають Пасха або Паска.   

Знайшлися злі й заздрі до чужої слави люди і звели на Христа наклеп, начебто він підбурює простих людей проти існуючої влади. Отже, жерці Єрусалима підкупили за 30 срібних одного з Ісусових учнів – Іуду, щоб той зрадив свого вчителя і передав до рук «правосуддя». Нарада єрусалимських жерців засудила Сина Божого до страти, а римський намісник Понтій Пилат затвердив смертний вирок. І Ісуса Христа було розп'ято на горі Голгофа .

 Один з учнів Христа, Йосип, був дуже багатою та поважною людиною, а тому зміг випросити  тіло вчителя і поховав його у власному саду, точніше, в кам’яній печері, що знаходилася в його саду. На третій день після власної смерті Ісус Христос воскрес,  янгол спустився на землю, забрав камінь що затуляв вхід до печери з тілом Ісуса Христа, – і Син Божий воскрес

Чому Великдень – це великий день за народними уявленнями? Давні легенди кажуть, що того дня, коли Ісус Христос народився, день був такий довгий і ясний, що дорівнював аж сімом сучасним дням. Ось така одна з народних версій походження назви цього свята.
Під час великодніх свят люди радять дотримуватися основних «запобіжних» засобів, аби все, що робиться в ці дні членами родини, було цій родині на добро, на щастя і та традиція красити писанки є практично у всіх народів. Яйце завжди символізувало нове життя.  Тому сьогодні ми з вами згадаємо, як красили крашанки  в нашому краї, зокрема на Летичівці.

Я коли була ще такою як ви, то завжди красила крашанки разом зі своєю бабусею. Я ждала того часу коли бабуня голосно на весь двір кликала мене: «Валю біжи будемо крашанки уже красити», і я з усіх ніг бігла на подвір’я . Красили  крашанки у  дворі.

Було це ось так: бабуня знімала з плити великий баняк , в якому варилось десь з 50 курячих яєць, виносила його і ставила на молодий  спориш  посеред двору, розстеляла чисті ряденця,  а мій обов’язок був, принести і поставити для неї ослінчика. Далі я бігла до відра з водою  набирала повну кварту чистої криничної води і поливала бабуні  на  руки, вона помалесеньку ретельно мила свої  натруджені  руки,  витирала їх чистим рушничком, не дуже голосно, але так, щоб я чула, читала:

Отче наш, що є на небесах!
Нехай святиться Ім'я Твоє.
Хай прийде Царство Твоє,
нехай буде воля Твоя
як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні.
І прости нам провини наші,
як і ми прощаємо винуватцям нашим.
І не введи нас у спокусу,
але визволи нас від лукавого.
і сідала на ослінчик, брала три баночки по черзі висипала туди кольорові порошечки з фарбою  набирала чистою ложкою воду з баняка, лила в баночки, а моя робота була гарно паличкою розмішати  різні фарби  в банках, ось після всіх цих приготувань починали красити яєчка.

       Перша крашанка була обов’язково червоною. Бабця чистою ложкою брала яйце перекладала його до баночки з фарбою,  а я другою ложкою ретельно перевертала щоб яєчко з усіх боків гарно покрасилось. І перекладала крашанку на ряденце для того щоб сонечко його висушило. Ще у мене був дозвіл на те, що саме,  я говорила скільки   крашанок  і яких кольорів  буде. Після того, як всі крашанки були викрашені, ми їх перевертали на другий бік, щоб і там їх сонечко посушило і лише тоді бабця приносила кошик, який був застелений гарним вишитим рушником і  в нього складались усі крашанки,  і ховались до комори – ждати Паски.(А так хотілось з’їсти хоч одну крашаночку , але бабуня завше говорила  «Май витримку»  і я ждала, так  як і усі діти в кожному селі, де дотримувались традицій. І тепер , коли мені уже багато років, я часто згадую  своє дитинство, своїх бабусь,  ті традиції, яких дотримувались наші предки і  радо хочу поділитись з дітками школи та дитячого садочка, які прийшли на подвір’я до світлиці, щоб послухати мою розповідь та покрасити крашаночки. Є у нас все, що потрібно для цього і баняк з вареними яєчками, і порошечки з фарбами, і ослінчик, і ряденце.  То ж, дорогі дітки, давайте будемо працювати:

Червона писанка каже – в буряковому соці мене купали;

Зелена писанка – я така, як трава весняна;

Жовта писанка   - в цибулені варилась;

Біла писанка  - я біленька зосталась, тільки квіточок набралась;

Тож хочу вам, шановні сказати, що за два дні «ХРИСТОС ВОСКРЕС», про це шепочуть квіти на клумбах, щебечуть птахи. Настає Великий День по всій землі буде багато радості й пісень.